ПЕРСТЬ, ТИ,
Персть, ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 147.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПЕРСЬКИЙ, А, Е. →← ПЕРСТНИК, КА, ПЕ́РСТНИЧОК, ЧКА,